бракувати — 1 дієслово недоконаного виду не вистачати, не бути безос. бракувати 2 дієслово недоконаного виду визнавати незадовільним … Орфографічний словник української мови
перебраковувати — ую, уєш, недок., перебракува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Бракувати (див. бракувати II) все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
бракований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бракувати II. || у знач. прикм. Недоброякісний, з браком; дефектний … Український тлумачний словник
бракування — я, с. Дія за знач. бракувати II … Український тлумачний словник
вибраковувати — ую, уєш, недок., ви/бракувати, ую, уєш, док., перех. Відбирати, бракуючи, визначаючи як неякісне або таке, що не відповідає стандарту … Український тлумачний словник
вибракуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ви/бракувати. || ви/бракувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вибракування — я, с. Дія за знач. ви/бракувати … Український тлумачний словник
набракувати — у/ю, у/єш. Док. до бракувати II. || Визнати незадовільним, низькоякісним багато чого … Український тлумачний словник
нема — нема/є, присудк. сл., з род. в. 1) Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. || Бути відсутнім у якомусь місці. || Проходити, минатися. || Не властивий, не притаманний кому , чому небудь, позбавлений чогось. 2) Не існує, не… … Український тлумачний словник
хибувати — I у/ю, у/єш, недок. 1) на що, чим, у чому.Мати хиби (див. хиба 1), 2)), недоліки в чомусь, бути слабким через що небудь. 2) тільки 3 ос., кому що, діал. Боліти. II у/ю, у/єш, недок., хибну/ти, не/, док … Український тлумачний словник